Звернення спецшкіл України до МОНу
Міністру освіти і науки України
Лілії Михайлівні Гриневич
членів делегацій областей – учасників
Х Міжнародної науково-практичної конференції
«Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку»,
яка відбулася 12-13 квітня 2016 р.
у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка
З в е р н е н н я
Наукова та педагогічна громада, яка розв’язує проблеми освіти й корекційної роботи з дітьми, що мають психофізичні порушення, педагогічні колективи спеціальних шкіл та шкіл-інтернатів для дітей із розумовими порушеннями стурбовані тим, що:
1. В проект Закону України “Про освіту” не внесений п. 4 статті 37 «Навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації» проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про освіту” щодо особливостей доступу інвалідів до освітніх послуг», який у червні 2014 року розглядався на парламентських слуханнях на тему «Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення». У цьому пункті зазначено, що «для осіб, які мають порушення у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися у масових навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи, навчально-реабілітаційні центри, дитячі будинки, дошкільні заклади з утриманням за рахунок держави»;
2. Не знайшли відгуку в МОН України пропозиції щодо вирішення за останні роки проблеми в нормативно-правовому, організаційно-педагогічному та фінансово-господарському забезпеченні якісної спеціальної освіти, збереження спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, які є єдино доцільними для дітей з важкими порушеннями.
Тому звертаємося до Вас із проханням розглянути подані нижче пропозиції і сподіваємося на їх вирішення.
1. Доповнити статтю 22. Освіта осіб з особливими потребами проекту Закону України «Про освіту» п. 4 статті 37.
2. Розробити окреме Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей із розумовими порушеннями, яке перед затвердженням винести на обговорення педагогічними колективами та громадськістю. Обов’язково вилучити із назви «спеціальна загальноосвітня школа» словосполучення «для розумово відсталих дітей».
3. Затвердити Державний стандарт спеціальної освіти учнів 5-10 класів.
4. Скасувати наказ МОН України № 416 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 № 778 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (ІІ ступінь) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» і повернути Типові навчальні плани спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22.04.2014 р. № 504, що повинні були вводитися в дію поетапно (див. додаток 1).
5. Припинити тотальне запровадження інклюзивного навчання для дітей із розумовими порушеннями, не дочекавшись результатів досвіду інклюзивної практики в ході всеукраїнських науково-педагогічних та соціально-педагогічних експериментів з проблем комплексної медичної, психологічної, педагогічної, соціальної реабілітації таких дітей (див. додаток 2).
6. Запровадити на державному рівні моніторинг освітніх послуг для дітей з психофізичними порушеннями, які навчаються в інклюзивних класах або на індивідуальному навчанні в масових школах, порівняти результати моніторингу з рівнем знань, умінь та динамікою розвитку, які отримують такі ж діти, навчаючись у спеціальних школах.
7. Удосконалити зміст, форми, методи навчання дітей із розумовими порушеннями й адаптувати до потреб сьогодення таким чином, щоб їх реалізація оптимально готувала учнів до самостійного життя (див. додаток 3).
8. Готувати у вищих навчальних закладах спеціальних психологів для роботи з дітьми з психофізичними порушеннями. Для цього включити в навчальні плани підготовки психологів дисципліни, орієнтовані на роботу з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. Ввести в класифікатор професій посаду спеціального психолога.
9. Однією із суттєвих тенденцій, що паплюжать ідею інклюзивної освіти і сприяють негативному ставленню до спеціальної, є спроби розв’язання питань допомоги дітям з психофізичними вадами особами, які не є спеціалістами в цій галузі. Аналіз українських публікацій за останні роки свідчить про те, що їх авторами у багатьох випадках є вчителі масових шкіл, дошкільні та соціальні педагоги, громадські діячі, батьки дітей. При цьому вони не просто висловлюють свої міркування щодо освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку, а розробляють методичні рекомендації, навіть певні нормативні документи. Внаслідок цього нехтуються основні принципи організації навчання дітей з психофізичними порушеннями, корекційної допомоги їм та соціальної адаптації. Прикро, що ці публікації не ґрунтуються на результатах українських досліджень, а запозичують закордонний досвід, який далеко не завжди може бути втілений у нашу практику. Викликає великий подив той факт, що такі публікації здійснюються у виданнях, рекомендованих МОН України, без експертиз і рецензій фахівців в галузі корекційної освіти. Корекційні педагоги якраз є досить обережними у таких публікаціях, адже будь-які методичні розробки потребують попередніх експериментальних досліджень і апробації.
З огляду на це, наполегливо просимо МОН України залучати до розробки, удосконалення і експертизи нормативної бази спеціальної та інклюзивної освіти, навчально-методичних публікацій, рекомендованих до впровадження в освітніх закладах передусім фахівців-дефектологів, тим самим утверджуючи професійно-компетентнісний підхід.
10. Звернутися до центральних засобів масової інформації й редакцій періодичних видань з проханням не висвітлювати однобічно проблеми освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку. Ініціювати створення на державному рівні системної програми розвитку суспільних поглядів щодо осіб з інвалідністю. Вона може реалізовуватись через телебачення, пресу, проте, з дотриманням принципу професійної компетентності, тобто з обов’язковим залученням фахівців-корекційних педагогів, осіб з інвалідністю до розробки і реалізації цих програм.
11. Вважати одним із пріоритетних завдання формування психологічної те методичної готовності педагогів, керівників закладів до спільного навчання різних категорій дітей та їх суспільної інтеграції. Задля цього видати Наказ МОН про обов’язкове включення дисциплін «Педагогіка інклюзивної освіти», «Основи корекційної педагогіки та спеціальної психології», «Психологічний супровід інклюзивної освіти» у навчальні плани підготовки та післядипломної освіти всіх фахівців галузі «Освіта» із умовою залучення до їх викладання фахівців спеціальності 13.00.03 – корекційна педагогіка та 19.00.08 – спеціальна психологія.
12-13.04.2016 р.
